5 вересня у світі відзначається Всесвітній день боротьби з множинною мієломою. Його мета — підвищити обізнаність про цю хворобу та сприяти боротьбі з нею.
Мієлома (інші назви — множинна мієлома, мієломна хвороба) — це захворювання кровотворної системи, що виникає з плазматичних клітин. Переважно вражає людей старше 65 років, проте може бути діагностована і в молодшому віці.
Плазматичні клітини — це тип лейкоцитів, які утворюються в кістковому мозку і є частиною імунної системи. Нормальні плазматичні клітини виробляють антитіла, які називаються імуноглобулінами, допомагаючи організму боротися з інфекцією.
Якщо ДНК плазматичної клітини пошкоджується під час розвитку, це стає першим кроком до появи мієломи. Пошкоджені клітини починають безконтрольно розмножуватися і поширюватися в кістковому мозку.
Мієлома найчастіше має системний характер уражень, тому її іноді називають множинною. Хвороба з’являється в ділянках, де кістковий мозок дорослої людини особливо активний (кістки хребта, черепа, таза, грудної порожнини, рук і ніг, плечового пояса і стегон).
Унаслідок розмноження атипових клітин злоякісний процес поширюється не тільки на кістковий мозок, але й на інші органи. Перш за все, починають руйнуватися кістки.
Симптоми мієломи
Погіршення показників крові:
анемія (дефіцит еритроцитів): люди з анемією відчувають втому і слабкість;
тромбоцитопенія (дефіцит тромбоцитів): призводить до появи кровотеч і синців;
лейкопенія (дефіцит лейкоцитів): збільшується кількість інфекцій.
Ознаки хвороби є:
біль у кістках, переломи;
м’язова слабкість;
парези кінцівок, паралічі;
периферична невропатія — пошкодження нервів спинного і головного мозку.
зміна показників ниркових функцій.
Лікування
Особливість множинної мієломи в тому, що не всі випадки захворювання вимагають термінового лікування. Лікування множинної мієломи спрямоване на зменшення кількості аномальних плазматичних клітин.
Множинна мієлома невиліковна, але добре піддається терапії, тож пацієнт може досить довго жити без втрати якості життя.
Якщо захворювання протікає без симптомів (так звана “тліюча мієлома”) то пацієнт повинен проходити обстеження кожні 3–6 місяців.
Множинна мієлома лікується комбінацією специфічних для цього захворювання препаратів. У молодих пацієнтів часто додатково проводиться аутологічна трансплантація кісткового мозку. При всьому цьому хвороба контролюється, але не виліковується.
У пацієнтів постійно виникають рецидиви, тому лікування доводиться повторювати або шукати альтернативні методи лікування.
Цифри і факти про мієлому
Поширеність множинної мієломи коливається від 2 до 4 випадків на 100 000 осіб.
Чоловіки страждають від неї частіше за жінок у співвідношенні 1,6:1.
У людей негроїдної раси хвороба зустрічається вдвічі частіше, ніж у європеоїдної.
Питома вага множинної мієломи складає 1% від усіх злоякісних захворювань та 10% – в структурі гемобластозів.
Показник захворюваності на множинні мієломи в Україні складає 1,7 випадки на 100 000 населення при світовому – 1,1 випадки на 100 000 населення.
Лікар із гігієни праці
Калуського РВ ДУ «Івано-Франківський
ОЦКПХ МОЗ» Тетяна Бердичевська